Герб України

Логотип Дія

Мукачівщина — один із найдавніших і найколоритніших куточків Закарпаття

Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Мукачівська, Свалявська міські, Нижньоворітська, Великолучківська, Верхньокоропецька, Горондівська, Івановецька, Неліпинська, Полянська сільські, Воловецька, Жденіївська, Кольчинська, Чинадіївська селищні територіальні громади. Раніше територія району входила до складу Мукачівського (1953—2020), Воловецького, Свалявського районів, ліквідованих тією ж постановою Верховної Ради. Що поєднує багату історичну спадщину, культурне розмаїття та мальовничі природні ландшафти. Центром району є місто Мукачево — старовинне місто з тисячолітньою історією, вперше згадане в письмових джерелах у 896 році. Протягом століть Мукачівщина перебувала у складі різних держав — Великої Моравії, Угорського королівства, Австро-Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу. Це сформувало унікальне культурне обличчя краю, де мирно співіснують традиції українців, угорців, німців, словаків, ромів та інших національностей. Серед визначних історичних і туристичних об'єктів міста Мукачево — легендарний замок Паланок, численні костели, церкви, синагоги, а також природні багатства: ліси, річки, термальні джерела. Розвинуті аграрний сектор, харчова промисловість, зелені туризм і виноробство. Мукачівщина — це край працелюбних і щирих людей, що зберігають і примножують свої традиції, спрямовані на сталий розвиток громади та добробут мешканців. Сучасна Мукачівщина — це край з розвиненою інфраструктурою, потужним агропромисловим потенціалом, природними ресурсами та туристичними можливостями, відзначається високим рівнем міжетнічної толерантності, активною громадською позицією жителів, сприятливими умовами для соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності.


e45afda266im4312a9d2daa64a8439abloou6g2prclku6r_image.jpg

Історія

Розташований на перехресті торгових шляхів, Мукачівський район заселявся людьми з давніх часів, про що свідчать виявлені археологами стоянки періоду палеоліту та пізнього неоліту. А в околиці міста Мукачево існувало укріплене городище Галіш і Ловачка. Знайдені археологами предмети підтвердили, що тут в III столітті до н.е. знаходився кельтський металургійний центр (другий за величиною в Європі). На місці розкопок знайдено близько тисячі інструментів, що використовувалися в господарстві (ножиці для підстригання овець, коси, зернотерки ковадла, щити та ін.). Але ще більш важливим відкриттям для археологів стало знайдене поховання давніх слов’ян біля села Куштановиця VII-III ст. до н. е, яке увійшло в науку, як Куштановицька культура. Територія, на якій розташований Мукачівський район, була заселена з найдавніших часів. Район утворився навколо міста Мукачево, яке виросло біля замку Паланок. Юридичний статус район отримав вперше у 1376 році, коли королева Угорщини Ержебет вручила місту Мукачеву грамоту на право користування власною печаткою для скріплення документів. Мукачівський район розташований в західній частині Закарпатської області, межує з Ужгородським, Берегівським і Хустськими районами. Адміністративний центр — місто Мукачево. Через Мукачівський район проходить автомагістраль міжнародного сполучення E50, яка з’єднує Західну Європу з Україною, та залізнична гілка Львів – Чоп. Територією району протікає одна з найбільших річок Закарпаття – Латориця.

Пам’ятки архітектури

На Мукачівщині варто відвідати Михайлівську церкву, яка збудована без жодного цвяха, й належить до лемківського типу. Освячена у 1588 р., а в 1759 р. її перебудували. Поруч з цервою стоїть кам’яна дзвіниця, яку поставили вже у 2000 році. Свято-Троїце-Кирило-Мефодіївський жіночий монастир (1996), де нині несуть чернечий послух близько тридцяти сестер. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії – римо-католицький храм, зведений у 2010 р. на місці колишньої святині, яку перенесли в Сваляву з Драчино й збудували німецькі переселенці. Нині парафію обслуговують отці-сальваторіани (товариство Божественного Спасителя) й черниці з громади Сестер Милосердя св. Вікентія. Мукачівський замок «Паланок» (XIV-XVIII ст.); Палац Ракоці, або інша назва «Білий будинок» (1667-1748); Каплиця св. Мартина (XIV ст.); Миколаївський монастир: Миколаївська церква (1789-1806), келії з дзвіницею (1772) у м. Мукачево; Міська рада Мукачева «Будівля Ратуші» (1906); Дмитрівська церква (XVII ст., перебудови 1758, 1910 рр.); Унікальний «Палац графів Шенборнів» (1890-1895), який знаходиться на території санаторію Карпати; Замок «Сент-Міклош» (XV-XVII ст.) у смт Чинадійово; Дерев’яний храм XVII ст. у селі Вільховиця. Свято-Духівська церква (ХVІІІ ст.) у с. Гукливий; Миколаївська церква (поч. ХVІІІ ст.) у с. Задільське. Дерев’яна двозрубна із дзвіницею (поч. ХХ ст.); Святодухівська церква (кін XVIII — ХІХ ст.) у с. Котельниця. Дерев’яна тризрубна церква (XVIII — ХІХ ст.) із дзвіницею ХІХ ст.; Чоловічий монастир Казаянської Божої матері у с. Котельниця; Церква Успіння Пресвятої Богородиці 1898 р. у с. Тишів; Церква святого о. Василя Великого. ХХ- го ст. у с. Задільське; Церква Вознесіння Господського XVIII — ХІХ – го ст. у с. Ялове; Церква Введення пресвятої Богородиці 1804 року у с. Абранка; Церква Вознесіння Господнього 1947 року у с. Перехресний. Мукачівський район є частиною етнографічного району Бойківщини, що є однією із чотирьох відомих історико-етнографічних груп українських Карпат – гуцулів, бойків, лемків та долинян. Життя та побут бойків має істотні відмінність у побуті, звичаях, обрядах і матеріальній культурі.

Пам’ятки природи

Обавський камінь – жерлова частина вулкану, нагромадження кам’яних брил; Озеро Синє, біля с. Синяк на висоті 600 м над рівнем моря. Вода в озері сірководнево-сульфатно-кальцієва, має лікувальні властивості. Відшарування гірських порід синього кольору біля с. Синяк — оголені гірські породи дольодовикового періоду під вершиною гори Буз, які дали назву місцевості. Водоспад Скакало, (ур. Нижня Грабівниця) який утворився на місці виходу вулканічних порід, на гірському потоці в долині річки Синявки (права притока р. Іршави басейну р. Тиси). Кам’яна гряда, що перетинає лісистий схил гори, перегороджує тут шлях потоку води, і струмок трьома рівнями зривається з виступів, утворюючи 7-метровий каскад струменів. Заказники: Пікуй, Голиця, Росішний, Темнатик, Потік Оса, Майдан; Цілющі джерела: «Свята криниця» у с. Гукливий та «Живоносне Джерело» у с. Котельниця; Гори: Пікуй (1408 м) на межі із Закарпаття та Львівською областями, Остра (1405 м), Темнатик (1343 м) біля смт. Воловець, Плай (1330 м), Великий Верх (1598 м) і перевали: Воловецький або Бескидський (974 м) та Верецький (838 м). Бункер «Лінія Арпада» у селі Верхня Грабівниця та мілітарі-садиба «Грюн Хоф» у селі Гукливий.

Пішохідні туристичні маршрути

На гору Темнатик. Стартувати зручно з смт. Воловець; На гору Плай. Туристи можуть піднятись на цю вершину як із смт. Воловець, так з с. Гукливе; На гору Великий Верх. Підйоми на вершину можна розпочати з смт. Воловець, с. Гукливе, с. Пилипець, Верецький перевал; На гору Бужору, підйом на цю вершину в цьому районі здійснюється з с. Яблунів; На Пікуй найпопулярнішими маршрутами є підйом на вершину з сіл Біласовиця та Щербовець;На гору Остра, піднятись туристи можуть з сіл Перехресний, Розтока та Кічерний. Рекреація та фестивалі На Мукачівщині ви можете не тільки відвідати цікаві місця й розважитись, а також оздоровитися. У межах району є чимало джерел із лужно-вуглекислими водами (якими лікують хворих), біля котрих розташовані санаторії «Синяк», «Поляна», «Карпати», «Кришталеве Джерело», «Сонячне Закарпаття», «Квітка Полонини» та інші. Окремо слід відзначити рекреаційну зону селища Жденієво, з її чисельними турбазами, готелями, які надають послуги для різних груп туристів. Тут є можливість займатись парапланеризмом (полонина Боржава), покататись на квадроциклах, гірських велосипедах, лижах та сноубордах. Протягом року на території Мукачівського району проходять різноманітні культурно-масові заходи та фестивалі, серед яких, варто відзначити: фестиваль вина «Червене вино» (Мукачево); День св. Мартина (Мукачево); «Варишське пиво» (Мукачево); гастрономічний фестиваль «Огинь і мнясо» (Мукачево); фестиваль історичної реконструкції «Срібний Татош» (смт Чинадієво); «Дзвінкі перлини Верховини» (Воловець) Туристи та гості району мають можливість зупинитись на території сучасних готелів, турбаз, сільських садиб та скуштувати страви регіональної кухні у місцевих ресторанах.